Такі в небеса́х не горя́ть

Чому  ж  ти  згорі́ла.  Ти  ж  зі́рка.  Такі  в  небеса́х  не  горя́ть.  
Ти  мо́же  аж  на́дто  люби́ла.    Такі́  мов  на  кри́лах  летя́ть.
Ти  мо́же  самотня  у  па́рку.  Там  ві́тер  на  о́сінь  чека́в.
А  може  хтось  ку́рить  цига́рку.  Во́станнє  про  тебе  мовча́в.  

А  мо́же  хтось  дуже  важли́вий  тобі́  все  в  листі́  написа́в.
І  пісню  чудо́ву  слова́ми  у  му́зику    по́спіхом  склав.
А  потім  пішо́в.  Оберну́вся.  Ні  він  нікуди́  не  втіка́в.
Його  в  тебе  мі́сяць  осі́нній  усу́переч  во́лі  забра́в.  

Сиди́ш  в  тому  парку  і  пла́чеш,  де  він  тобі  ві́рші  чита́в.
Ти  на́віть  можли́во  не  ба́чиш  -  він  тут  зо́всім  по́руч  стоя́в.  
І  знову  читав  тобі  вірші.  І  знову  рапто́во  мовча́в.
То  вітер  наші́птував  злі́сно,  що  він  його  до́лю  вже  склав.  

Ти  завтра  вихо́диш  на  сце́ну.  Ти  будеш  співа́ти  пісні́.
Одна  з  них  та  са́ма,  оста́ння,  що  не  загуби́́лась  в  листі.  
Та  пісня  про  ве́чір,  про  о́сінь,  про  стру́ни,  що  рву́ться  в  руці́,
Ти  тільки  дода́ла  для  ри́ми,  що  в  часу  порвались  кінці́  …    

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2025
автор: Дружня рука