Край свій рідко лебеді лишають,
В ньому взимку прихисток шукають.
В Моршині ставок облюбували.
Третю зиму в ньому зустрічали.
Добре їм у Моршині. Тут тихо.
Зуби на їх день не точить лихо.
Плавають собі в воді, пірнають.
Водорості у воді шукають.
Люди люблять цих граційних пташок,
Сиплять їм зерно зі срібних чашок.
Вдячно пташки голови схиляють,
Танці на воді розпочинають.
Білий сніг і лебедята білі
М’якшать людям груди загрубілі.
Білу радість світові приносять.
Про добро не забувати просять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)