«Того Ейфеля спомин…»

***

❄️❄️❄️

Світло  Ейфеля

Нарізає  коло,

А  дощ  накосо

Мочить  машини

І  асфальт  блистить

Зимовим,

Що  незвично  якось

І  мило,

Бо..,

Де  знайдеш  ще

Таке  у  Світі

Парадоксом,

Як  пожиттєво,

Що  у  старому  --

Новим  світить

Й  спопеляє  

Надію  вміло,

Якщо  дощ  розсіваю

Тугу,

А  на  серці  ресто

Несміло,

В  звуках  музики,

Гонить  листям

То,  що  було  забутим  --

В  діло,

Коли  ще  би  хоть  раз

В  Парижі  --

У  замріях  того

Асфальту..,

Ту  весну  би  зустріть  --

Несмілу,

Яка  квітне  жінками

В  тіло,

Що  так  манить

Неспитим  моїм,

Де,  у  старості  --

Спомин  гине

Того  Ейфеля,

Світлом  кола,

Що  не  вернеться  вже

У  спіле...
________________________________________
22.12.2024-04.01.2025;  Paris  (Aurora)  ==================================

(!!!)

Автор    :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2025
автор: MAX-SABAREN