Здіймається у небо павутинка,
Я помітив її ненароком,
на хвостику сяє краплинка,
а ми йдемо неспішним кроком.
Я покажу її коханій,
вона помітить оту краплинку,
і застигне,на мить,в здивуванні,
ми зупинимось на хвилинку.
Зачудовані красою,
осені нам подарунку,
затуманяться очі млою,
у найпершому поцілунку.
Нам осінь дарує диво:
є у неї хвилини безцінні,
щедра для нас, особливо,
для любові миті шле ніжні.
Мов коштовна намистинка,
в нашій пам'яті назавжди ,
понесе її павутинка,
нам залишить смак принади...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030038
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2025
автор: Межа реальності