Весну я зустрічала не з тобою,
Та чула соловейка до світання,
Тож ночі зорянисті йшли з росою,
І місяць усміхався на прощання.
А літо пролітало, не встигала,
Зловити всі миттєвості пригожі,
Забувши про улюблені бажання,
Близьким лиш дарувала дні невтомні.
Задуматися осінь підказала,
Ледь листячко опало, й задощило,
Життя, мов пломенистий фотоспалах,
По колу закружляло з переливом.
Навіщо пригадалося, навіщо!
Знов маків цвіт розквітнув і проймає,
Найперше почуття, все так магічно,
Зігріло чистотою, як останнє.
Музична композиція створена за допомогою ШІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2025
автор: liza Bird