Білочка взимку не спала.
В сховках горіхи шукала.
Та не знайшла, хоч трудилась.
Сіла в дупло, зажурилась.
Кілька хвилинок мовчала,
Потім бурчати почала.
Вчула цей буркіт Одарка –
З татом гуляла у парку.
- Чом ти в зажурі? – спитала.
- Їжу пів дня я шукала.
Та не знайшла там, де клала.
Може, сусідка забрала?
- Маю я щось, білченятко –
Кексик із кремом в горнятку.
З’їж, це додасть тобі втіхи,
В ньому родзинки, горіхи.
- З радістю дар твій візьму я.
Ну, а тобі подарую
Гілку із плодом шипшини.
«Браво!» - сказала пташина –
Та, що в сніжку лапи мила.
Як вам історія? Мила?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)