повільно воли
сіль на возах везли,
а на рогах,
крутих і розлогих,
сонце додому несли
бо й сонце, і сіль – це життя
ночами
ремиґали воли,
на рогах,
крутих і розлогих,
повню гойдали,
мов яснолике дитя
росла повенька, виростала,
на ущерб ставала,
до серпика худла-сохла
і зовсім зникала
а воли
Шляхом Чумацьким йшли,
сіль на возах везли
і сонце на рогах
додому несли
ідуть воли
шляхами небесними й нині –
на рогах,
крутих і розлогих,
Сонце
несуть Україні:
ночі коротшають – довшають дні
набирає сили
світлих енергій потік радісний –
Сонце
ступає повагом
до весни
06.01.2025
музику і виконання згенеровано ШІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030144
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2025
автор: Валя Савелюк