Отака то в нас зима

Вчора  випав  трішки  сніг,
Нині  вже  струмком  побіг.
Світить  сонце  на  дворі,
На  догоду  дітворі.

Веселяться  й  горобці,
Сойки,  дятли  і  сичі.
Ворон  кряче  в  вишині,
Лис  сховавсь  в  гущавині.

З’явивсь  вовк  о  тій  порі,
Пильно  зирить  під  кущі.
Він  учув  ще  свіжий  слід,
Тут  вчепивсь  у  вовка  глід.

Річка  поруч  все  текла,
Від  села  та  до  села.
Не  минала  міст  та  гір,
І  летіла  вниз,  у  вир.

Далі  -  луг,  і  поле  й  степ,
Полоскала  гілля  верб.
Та  співала  з  вітром  реп,
Впав  у  хвилі  раптом  серп.

Місяць  воду  золотив,
Хоровод  із  зір  водив.
Пливло  небо  по  ріці,
Зорі  -  ясні  прапорці.

Отака  то  в  нас  зима,
Розгубилась  вже  й  сама.
Переплутались  права,
Що  не  день  -  нові  дива.

01.07.25

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2025
автор: Валентина Ланевич