Герої не вмирають

Тилюку  Дмитрові  позивний  "Полтава"  присвячується

Ти  йшов  вперед,  коли  Донбас  горів,
Тримав  щитом  кордон  для  нас  рукою
Окупа‌нтів  гнів  тебе  не  покорив,
Ти  став  легендою  на  полі  бою.

Віддав  життя  за  мир  і  вільний  шлях,
Щоб  діти  без  війни,  ходили  рідною  землею
Твій  дух  тепер  —  у  хмарах,  у  полях...
Ти  став  для  нас  яскравою  зорею.

Ти  впав,  як  воїн,  у  важкі‌й  броні‌,
За  мир  і  правду  ,  за  свободу.
Дімон...    ім’я  твоє  лунає  в  тишині,
Як  заклик  жити  вільному  народу.

Ти  спочиваєш,  янголе,  у  сні,
Де  вже  немає  болю  і  тривоги.
Про  тебе  пам'ять  живе  у  полі,  в  борозні,  
Веде  нас  далі  у  важкі  дороги.

Зі  сльозами  мовчки  станем  у  журбі,
Свічки    спомином  погаснуть  теплим.
Немає  меж  для  вдячності  тобі,
Бо  ти  для  нас  назавжди  став  безсмертним.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2025
автор: Власенко Антон