Бабуся у хаті спішила до храму,
(Коли на гостину зберуться усі),
Протерти віконну фарбовану раму,
Зробити ясними шибки у росі.
Ікони квітчати вгорі рушниками,
Хай барвами всюди і взимку цвіте,
В дитинстві, здавалися чарівниками,
Навколо ж усе, надзвичайне й святе.
Заносив дідусь під піч з береста дрова,
Де хватки дрімали й старі рогачі,
Як бабця була ще жива здорова,
То чари вершились у щедрій печі.
То хліб, наче сонце здіймався угору,
Картопля тушкована добра на смак…
Зринає у пам’яті і по цю пору,
Моментів таких - не забути ніяк.
СІМ’Я за столами збиралась до свята,
Тривоги в розмовах - усі нанівець.
Та згадка щемлива, приємна, багата,
З минулого тліє її каганець.
08.01.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030273
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2025
автор: Інна Рубан-Оленіч