Край дороги три тополі,
Дівчина стояла.
Задивилася в чисте поле,
З фронту милого чекала.
Недалечко при тополі, криниця стояла,
З тієї криниці воїни воду брали
І на дівчину любо поглядали.
Виразивши співчуття, її запитали:
Ой, кого ти, дівчинонько, виглядаєш в полі,
Ти напевно зачекалася своєї долі.
Ласкаво дівчина на них подивилася,
Та й гіркою сльозою миле личенько вмилося.
Може близько твоя доля, лише усміхнися
І молися за милого - Живим повернися.
Щоб у полі не стояла, милого ляскала,
А стояла під вінцем і весілля мала.
Ой, свого милого другий рік чекою,
Моє кохання в ньому сильне, його зберігає.
Розіб’є клятих орків і прийде додому,
Що б в сім’ї ростити діточок, тільки не самому.
Січень 2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2025
автор: Сокол