Життя, як поле – аркушем чистим. Над полем - дим.
Червоні маки доленька сіє посеред зим.
Квадрати чорні зіниць порожніх сканують ніч.
Жаринки віри в попелі пестить вціліла піч.
Істотам ницим криваві ріки – це тільки «двіж».
Благословляють боги болотні: «Вбивай і ріж».
Вся нечисть світу збилась у зграю - покликав жрець.
І затрубили Ангели Світла – йдемо на герць.
Лізуть в шпарини гади і змії – це їхня суть.
Крилаті Вої із піднебесся світло несуть.
Автор картини Олег Шупляк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2025
автор: Luka