Красу збираю я із трав,
Немов мелодію октав,
Вкладаю магію в рядки,
Мандруйте в світ мої думки.
Туди де спокій є завжди
Та, щоби мудрістю зрости,
Сплітати всю любов у твір,
Злітати пташкою до зір.
Торкнутись образно хмарин,
Завмерти в ніжності хвилин,
Впіймати подих у рядок
Та повернутись до думок.
Збираю я нектар з квіток,
Переплітаю де листок,
Росу ранкову неземну
Вбираю з радістю весну.
Як розмаїте все життя,
Бо я у нім, немов дитя,
Частинка ніжної краси,
Ось, бачиш, грають всі ази.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик