Будуєш магістралі і мости,
Підкорюєш і небеса і води.
І уявив, що всемогутній ти,
Не просто син Землі, а цар природи!
Безпечно так життя твоє пливе,
Не відчуваєш жалості, тривоги!
Царюєш ти! А поруч все живе
Страждає, стогне, просить допомоги!
Отямся і навколо озирнись,
Річки міліють і ліси всихають.
Мазутні плями всюди розлились,
Природа тихо в муках помирає!
Відкрий же очі! Ти ж бо не сліпий!
Одумайся, візьми себе у руки.
В рулетку ризикову граєш ти,
Де ставка - це життя твоїх онуків!
Вода скоріше мертва, ніж жива,
В повітрі всюди кіптява і гази,
І хімікатів повно на столах,
Нові хвороби і страшні зарази!
Спливає час, по всій Землі, народе,
Отямся! Зупинися край межі!
Не забувай, що ти - Дитя Природи,
Себе і рідну матір збережи!
[youtube]https://youtu.be/X9UiAB9GP10[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2025
автор: Олександр Касьяненко