*****
Серце огорта тривога,
Бо не пройдена війни
Вкрай жахливої дорога
Ще. З одної сторони,
З іншої теж нападають
Вороги, та козаки
Наші мужньо їх долають
Нині і усе ж таки
Подолають всіх. Порветься
Довга нить війни. Вона
Назавжди уже минеться.
Наша рідна сторона
Переможе. Мир настане
І ніколи він у нас,
Наче сніг, вже не розтане,
Квітнутиме всякий час,
Доки буде блискотіти
Ясне сонце в небесах
І усіх нас ніжно гріти,
Мовби ненька на руках
Рідне немовлятко. Буде
Світлий, чарівний цей час.
Перемогу бо здобуде
Край наш, в ньому кожен з нас.
Вороги ж усі зазнають
Лиш поразки. Прийде край
Їм. Вони всі повмирають
Чи покинуть рідний край
Наш і більше вже повіки
Не повернуться, а ми
З вами станемо навіки
Жить щасливими людьми,
Доки в грудях серце б’ється,
Доки дишемо щомить,
Доки вже не розіб’ється
Наше все життя умить.
Євген Ковальчук, 13. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2025
автор: Євген Ковальчук