Він так кохав її, його любов колись вмить запалала
Він так кохав її, що казка народилася оця
І він не знав, й вона тоді не знала
Що мить одна переросте в подію цілого життя
Його любов була немов вогонь пекучий
Його любов описана у тисячі віршах
Може від того що він був такий рішучий
Вона його відчула почуття
Вона побачила, торкнулась й серце опалила
І несподівано у казку теж ввійшла
Та вся цілком коханням загорілась
Переплелись - його й її душа
Вони тонули в о'дне о'дного очах, в розлуці сумували
А ніч фантазій й мрій була повна'
Блукали по безкраїх з квітами ланах, і рук не відпускали
І теплий дотик залишався на губах
Ні дощ холодний, ані сонця жар не міг їх розлучити
І слів не бракувало, щоби' обговорити все
Здається, що вони один для о'дного хотіли жити
Це був насправді Рай, але...
Але реальність править в цьому світі
І часом розбиває плани всі
Ми можем планувати щось, ми можемо хотіти
Але виходить не завжди'
Та я не хочу' , щоби казка ця скінчилась
Нехай напишуться ще сторінки
Є Бог, ще світить сонце, і життя не зупинилось
Любов моя, що скажеш ти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2025
автор: Witer