О, лишенько! Ізнов зима…
Сніжинок блискавичні вальси…
У цій мелодії сповна
І ніжності, і реверансів.
Морози сиві навсібіч,
І так довкола біло-біло.
У хаті розігріти піч
Чомусь нестерпно закортіло.
Така тремтлива таїна:
Ялинка вбрана у бажання.
Різдвяні вогники добра,
Ще й мандаринове кохання.
І коляди веселий дзвін,
І насолода святвечірня
Біжать за нами навздогін
Аж із дитинства, імовірно.
Ой лишенько! Ізнов зима…
Замерзли щоки, що й казати…
Повірте, й справді таїна:
удвох зі снігом вальсувати.
© Ольга Береза
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030403
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2025
автор: Ольга Береза