Вже так набридли ці поети,
Віршовані їх "піруети"!
Останній день тут доживу...
Вже одягали-роздягали,
І по кістках всю розібрали,
І фарбами розмалювали -
Залиште вже мене саму!
Ну, це я так... поганий настрій.
Пече сьогодні смуток власний,
Бо завтра буде в вас Зима,
Сніжинок випаде пітьма,
А вам робота чимала -
Прискіпливо їх розглядати
І їх усі порахувати,
І віршувати, віршувати...
Про холоди і білий сніг,
Як гололід збиває з ніг,
Про фарбу білу пречудову
Розкажете ви словом "новим"...
Мені ж - адью і за поріг!
На мене ви не ображайтесь -
Це я від заздрощів бурчу,
Тому і в різнобій пишу...
В рядках склади вже не рахую,
Ну, рими хоч якісь знайшла,
А стиль, яким оце пишу я,
Не визначу я вже й сама...
Та й ви його не визначайте -
Не ображайте й ви мене...
На цьому, друзі, прощавайте!
Он вже Зима до Вас іде...
30.11.2024
© Тетяна Даніленко
Ілюстрація - картина американського художника Еdward Alfred Cucuel
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2025
автор: Тетяна Даніленко