Моїй сестрі Ользі посмертно
Проходять роки та не гоїться рана
Душа розірвалась від туги в куски
Пригнічує серце розлука незвана
І сльози пекучі збігають з щоки
Без дозволу смуток заповнив оселю
Всміхається щиро твій портрет зі стіни
Із розпачу погляд впирається в стелю
Я втратила скарб що не має ціни
Від шалених думок спасає молитва
І вичерпує сили німа тишина
Безсилля і страх ріже серце мов бритва
Бо навіки забрала тебе вишина
Селецька Галина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2025
автор: Asju