«В поталу…»

***

Кохання  дивне  є  --

З  роками,

Як  спраглому  --  вода,

Що  освіжити  може

Зразу,

Як  засуха-біда,

Чи  опустити,  втопленим  --  

Все,

До  того  згуби  дна,..

Якого  так  не  знав,

Ніколи  --

Я  в  молодості  шалу

А,  з  віком  --

Згаслим  є,  поволі,

Ще  вогником  --  в  поталу,..

Який  так  радує  --

У  близькість,

Як,  ніби,  то  вино,

Що  із  роками  :

Або  --  квасне,

Або  п'янить  воно...
_________________________________________
11.01.2025;  Paris  (Aurora)  ========================

(!!!)

"Віддати  на  поталу  –  Ставити  в  умови  приниження,  зневаги,  знущання;  
зводити  нанівець;
на  поживу,  на  здобич;
в  знищення..."
--------------------
Автор    :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2025
автор: MAX-SABAREN