Не можна забути…

Наш  світ  великий  і  історія  його  не  менша.
За  нашими  плечима  довгий  період  розвитку.
Історія  -  майбутнього  складові  елементи,
Де  гомонять  люди  про  гроші  й  про  всесвіт  широкий.

Ми  знаємо  головну  властивість  людини  -  пам'ять!
Не  можна  нам  забувати  власних  батька  і  матір,
Які  дали  життя  і  любов,  як  чудовий  спалах...
У  собі  він  містить  різні  якості,  не  приматів.

Не  можна  забути  дім,  де  народився  і  виріс.
Не  можна  забувати  і  свій  довірливий  народ.
Ми  всі  частина  його,  в  житті  -  ми  мрійні  провинці.
Кривавий  слід  владних  знищує  наших  батьків  добро.

А  наша  рідна  ненька  -  Земля  -  це  першооснова.
Ті  люди,  які  не  мають  мови,  роду,  ні  землі...
Вони,  вже  не  люди  не  тільки  у  творчому  слові.
І  голос  їхній  болить  від  самотини  вже,  як  слід...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2025
автор: Маг Грінчук