Бринить у повітрі сіра зима,
Життя грає чорним димом війни.
Над краєм і сонця зовсім нема,
Як літом не було і восени.
Солдата за обрій веде той шлях,
Який він обрав на свій риск і страх.
Вогонь в очах та подяка Богу,
За землю свою іде в дорогу.
Зоріє над полем зірка одна,
Тиша лягає на горизонті.
Щоночі чути мольбу на фронті,
Щоби скінчилася клята війна.
Відлунює спів за перемогу,
Спокій приходить на допомогу.
Хоч буря гуде – є воля в словах,
Бог дасть сили пережити цей жах.
Бринить у повітрі сірість зими,
Грає життя кольорами двома:
Сірий та чорний – кольори війни,
А інших кольорів зовсім нема.
Мирослав Манюк
12.01.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2025
автор: Мирослав Манюк