На успіння Тиграна Кеосаяна

[i]…  Он  буквально  не  мог  выйти  из  туалета  в  ресторане,  пока  не  приехала  скорая…  там  был  настоящий  ад  –  «следы»  были  не  только  на  стенах,  но  даже  на  потолке.

[b](З  матеріалів  «Антизомбі»)[/i][/b]

Суцільне  пекло  на  стіні  вбиральні
Й  на  самій  стелі  напис  роковий:
«Хто  мимо  йдеш,  годиночку  постій,
Тут  пав  Тигран  –  мої  слова  прощальні».

А  на  підлозі  скручений,  сумний
Лежав  митець,  покараний  безжально;
Полинув  майстер  у  світи  астральні,
Лишивши  Маргариті  тільки  гній.

Єдиний  жарт  смішний  Кеосаяна,
Одна  лиш  кінострічка  непогана,
Останнє,  що  з  любов’ю  він  зробив.

А  стільки  планів  ще  було  й  бравади!
Належну  смерть  прийняв,  нікчемний  гаде:
Закрив  гівняний  рот  лайна  прорив.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2025
автор: Кріпіпаста