Краплини кохання дзюркочуть по склі,
Мріють догнати світлії дні.
Зануритись в спогади вічноквітучі,
РОзворушити ті хмари могучі.
Пошарудіти десь там біля серця,
Щоб хлинули спогади прямо з озерця.
Де мрії блукали і слухали казку,
Яка нам на вушко співала про ласку.
Про те , як потрібно кохатись в саду,
Як яблуні вальс танцювали в квіту..
Як,взявшись за руки, брели через гаи.
Як відправляли зорю в небокраи.
Про все загадковості хочеться здатись.
Розкинувши руки, у полі сміятись.
Красою впиватись теплого літа,
Щоб жити и кохатись на многії літа.
Отак і згадала, отак и промаинуло.
І в сивім тумані в перину пірнуло.
Схотілось уже в тишині відпочити.
Любити красу наших внуків навчити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030562
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2025
автор: Надія Тополя