Серце калатало, як ніколи,
Вона ублажала мене ніжно.
Вперше входив в жінки коло,
Вигулькував, і знову на її дно.
Той стан, в якому з нею був,
Не можна з нічим порівняти.
Не забути ніяк все, що відчув,
Добре, що міг акт відстояти.
Солодку ту ніч мені не забути,
Ніби побував на сьомому небі.
Задоволення нею не міг забути,
Вперше перейшов її тіла межі.
Були гірші, чи кращі любощі,
Та перших завжди пам'ятаю.
З нею перші любовні пустощі,
Приємно робиться, як згадаю.
Гловне, вона потішена мною,
Про це казала, солодке чув.
Хвалила своїх утіх мою зброю,
Поки за нею у сон не пірнув.
17 квітня 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2025
автор: Володимир Кепич