Киця Сіра, Рудик – пес,
Коль – їжак, і качка Вата
Вийшли в двір, як став замерз,
Вирішили покататись.
Але лід покрив сніжок.
- Що робитимемо, друзі? –
Запитав Коль – їжачок.
- Став розчистимо. Ми дужі! –
Вата відповіла враз.
Рудик – пес , їй мовив: «Клас!
Ми із кицею хвостами
Виметемо сніг зі ставу".
Тай узялися до діла
Рудик – пес, і киця Сіра.
Качка Вата помагала –
Сніг крильцятами змітала.
Коль перекиди робив,
Сніг колючками дробив.
Як ставок гладеньким став,
Не ловили друзі ґав,
А до ковзання взялися.
Кожен, як умів, крутився.
Лапами, тілами терли
Лід, поки носи не змерзли
Й тіло не відчуло втому.
А тоді пішли додому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)