Прощаєш їй усе:
Те болюче ребро,
Те гірке,
Ядуче питво...
Прощаєш, хоч дамбу знесло,
І не веслує більше вправно стерно,
Але щось же дві долі звело,
Щось докупи зібрало, сплело.
Почнемо! За бортом заревло.
Корабель напинає вітрила,
Залопотіли над морем чайчині крила.
13.01. 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2025
автор: Ростислав Сердешний