СЯЄ СОНЦЕ МІЖ СМЕРЕК

Сяє  ясне  сонечко  між  смерек
На  вітті  сніг  ,  як  алмаз  блищить.
Зима  розлила  молоко  із  глек
І  дарує  нам  блаженну  мить.

 Кружляє  в  танці  з  вітром  білий  сніг
Сніжинка  тане  на  долоні.
Зима    нам  встеляє  килим  до  ніг
У  казку  везуть    білі  коні.

Падає  білий  сніг  ,як  вишні  цвіт  
Запрошує  зима  на  свято.
Забілів    ,  так  сад  наче    ясен  світ
Дарує  щастя  в  благодаті.

Морозець  малює  квіти  на  склі
В  саду  мов  у  казці  навкруги.
Зима  сяє  в  осяйнім  кришталі
Увінчала  вишню  у  сніги.

О,  яка  краса  немов  у  казці!
Білий  ніг  скрипить    під  ногами.  
Різдво  вже  прийшло    у  божій  ласці
І  запалює  свічу  піснями.











адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2025
автор: Чайківчанка