Вишивальниця Маланка вже відкрити маску рада,
Перший вірш, (який писала)– без брехні, там тільки правда:
З чотирьох – я вишиваю і зізнаюсь без секретів,
Вишивок я маю стільки ж, як Рутенія поетів.
Із трьох рочків - я на сцені: і танцюю, і співаю,
А до речі: відповідні профільні дипломи маю.
З дев’яти – з’явились вірші, більше тисячі із гаком,
Їх читаю, редагую і милуюсь післясмаком.
Вчителька мистецтва в школі і ансамблів керівниця,
Якщо коротко, то просто: педагог, культпрацівниця.
Сотня кактусів у домі, рід – до сьомого коліна…
Рубан- (додала) Оленіч плюс ім’я найкраще – Інна.
Я із краю, де колиска рідну мову колисала,
Із села, де люблять пісню, і картоплю й кусень сала,
Хоч Чернігівщина зветься, та Полтавська за городом,
А в Сумську, як по морозу, то добратись можна льодом.
2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2025
автор: Інна Рубан-Оленіч