Хтозна для чого нажиті
речі вмістились в рюкзак,
спогади в пам'ять
напівживого смартфона,
Все, що любили,
зникає в важких поїздах.
Лишається купа життя,
осиротіла вокзальна платформа.
Занадто вільно
відлунням вокзалу,
затісно речам,
спогадам скраю
хитко і млосно.
Сталь поїздів
ріже полотно часу,
невідворотно зминає
оглушений простір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2025
автор: Мертвий дуб