Зимовий екватор

Середина  зими.  Половина  дороги  до  літа.
Далі  –  курсом  за  обрій,  назустріч  весні  молодій.
Якщо  справжнє  кохання,  розлуці  його  не  згубити.
Якщо  мрія  висока,  то  випаде  втілитись  їй.

Я  давно  вже  не  прагну  дочасно  майбутнє  побачить.
Нині  інша  мета  –  неквапливо  до  нього  іти
Битим  шля́хом  життя,  на  якому  сміюся  і  плачу,
Свою  мрію  високу  на  цьому  шляху́  досягти.

Ще  хотів  би  не  раз  подолати  екватор  зимовий,
Хоч  екватор  життєвий  далеко  позаду  лишив,
Краще  –  з  вірою  в  Бога,  а  ні  –  то  із  чортом  у  змові,  –
Хай  там  як,  а  на  світі  я  досі  по  совісті  жив,  –

Крізь  весну  молоду  увійти  у  свій  лагідний  серпень,
Для  дружини  і  до́ньки  зібрати  волошки  в  житах,
Пам’ятати  добро,  а  печалі  із  пам’яті  стерти,
Римувати  повагу  й  любов  у  нехитрих  рядках.

                                                                                                 Січень  2025  року

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2025
автор: Олександр БУЙ