Повороткі дороги ведуть до грошей,
Шляхи ж, що їх і нас заберуть,
Ведуть нас углиб, де німіє і тиша.
У поворотах долі ми шукаємо стежки,
Підказки тих, хто пішов.
Цей шлях - життя.
Проходячи повз, ми втрачаємо шанс,
Що Творцем нам був даний.
Кроки наші звучать у тиші мороку безмежного,
У безодні зірок ми знову і знову
Знаходимо сліди тих, хто був поруч.
День і ніч ми в гонитві за тінню,
Що дражнить слух і полонила розум.
У лабіринтах душевних мук стежки пізнання
Перетинаються в густій хащі свідомості.
Ритм внутрішнього світла з літа в літо
Направляє серцебиття до Творця, до натхнення.
На цьому шляху немає помилок фатальних,
Немає відповідей, кожен подих
Лише підказка, іскра полум'я,
Світла нитка на небеса.
Сонце мерехтить і поступово
Життя збігає, немов пісок у пісочному годиннику -
Тік-так, тік-так, життя-прах.
Нитка Аріадни високо в Небо
Тягнеться слід від колишньої любові,
Сяють вогні там, трохи вище, вдалині.
Лише не бійся, серцем полюби.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=a12J70q5uAs[/youtube]
Незалежність!
Як звучить..
Струна ... бринчить.
А для людей?
Вивіз ідей,
Відбір генофону, розум в полоні,
люди в полоні,
муки й прокльони.
В диму, в багні.
Чому б і ні.
В крові.
Що наробили.
Все на крові.
Могили.
За що боролись?
Все прихватили.
Щоб й ви так жили.
Невже цього люди хотіли?
Діаметральна протилежність -
не незалежність.
Що відповість..
Безумство й злість?
* відео супер просто, рекомендую, так могли б і повинні жити ми всі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2025
автор: oreol