Театр як нагорода за любов (2)

Зако́ханий  у  ві́денські  розва́ги,
Хова́ючись  за  ба́тьківські  звитя́ги,
Чекаєш  на  дару́нки  щедрі  до́лі,
Втіша́єшся  від  розбиша́ки  -  во́лі  …

А  по́тім  поверта́єшся  до  Льво́ва  -
Який  так  ва́бить  го́ре  -  музика́нтів,
В  поло́ні  мрій  і  чарівного  сло́ва
Сміятись  над  хале́пою  тала́нтів  …

У  ньому  зустріча́єш  ти  Софі́ю  -
Таку  прекра́сну,  ду́малося,  мрі́ю.
Пережива́єш.  Їй  всього  п’ятна́дцять  років.
Заради  неї  короле́ву  ста́виш  збо́ку  …

Вона  з  тобо́ю.  Ти  уже  літа́єш.
Фанта́зіями  ду́́шу  й  серце  кра́єш  …
Останні  фо́ринти  мов  ві́тер  проліта́ють.
І  ро́ки  ...  ро́ки  теж  потро́хи  утіка́ють  …

Вона  не  ви́терпить.  Такі́  життя  сюже́ти.
Втече́.  Полю́бить  по́льського  поета.
Це  не  найгі́рше.  Десь  їй  буде  кра́ще.  
Життя  сонети.  Не  назве́ш  іна́кше.  

І  що  ж  ти  зро́биш,  пане  Станісла́ве?
І  як  здолаєш  цю  свою  гірку́  несла́ву?
А  я  не  зда́мся,  я  вклоню́ся  Мельпоме́ні,
Слова́  зі  сце́ни  полетя́ть  в  світ  незліче́нні  …

В  моїм  театрі  гра́ють  пе́ршою  виста́ву
Того́,  кому  нада́ла  ти,  Софі́є,  перева́гу.
"Ти  ду́маєш,  що  отруї́ла  гра́фську  кров?
Диви́ся,  тут  на  сце́ні  оживе́  любо́в  …

Вона  з  тобо́ю.  Ти  уже  літа́єш.
Фанта́зіями  ду́́шу  й  серце  кра́єш  …
Останні  фо́ринти  мов  ві́тер  проліта́ють.
І  ро́ки  ...  ро́ки  теж  потро́хи  утіка́ють  …

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2025
автор: Дружня рука