Хто винен був у тім,
Що плакали й святі
З ікон, адже народ страждав безвинний.
Він у своїм житті
Російських мав катів,
Тож гиб, не заслуживши й домовини.
Чом скарана земля
Іудами з кремля,
Що геноцид народу влаштували?
Нам рани ще болять
Дорослих і малят,
Яких мо..овські знищили шакали.
Де відшукать слова
Про непрості жнива,
Коли косила смерть людей голодних?
Хоч правда убива,
Не можна забувать
Ті найчорніші дні страждань народних.
В синцях від боротьби
Під небом голубим
Лежить земля під кодом «Україна».
Там люди – не раби,
А землі – для сівби,
В садах пісні лунають солов’їні.
12.01.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демидеико
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2025
автор: Ганна Верес