СВЯТВЕЧІР

СВЯТВЕЧІР

О  ,  яке  божество  -  у  Святвечір!
Зорі  виблискують  на  снігу.
Падає  сніг  заметіль,  хуртечі...
Йдуть  три  царі  несуть  вість  благу.

Святвечір  ,  як  в  кришталю  -  у  казці  
Зацвіла  в  білім  снігу  земля.
З  небес  падає  сніг  в  божій  ласці
Радість  запалює  у  серця.

Віддають  поклін  дерева  в  снігу
Немов  би  монахи  у  храмі.
Зустрічають  першу  зірку  ясну
Колядників,  гостей  на  брамі.

Витає  всюди  святий  дух  нині
І  єднається  з  небом  земля.
Колядує  вертеп  в  Україні
Славить  Божу  мати  і  дитя.

На  вишитім  обрусі  на  столі
Горить  свіча  і  дванадцять  страв  .
Пахне  кутя  з  медом,  узвар,  голубці
На  вечерю  сам  Бог  завитав..
М.Чайківчанка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2025
автор: Чайківчанка