Горить Лос-Анджелес. Зірки ридають.
Ще б пак! Горить страховане майно!
Актори сльози ллють. Фанати співчувають.
Трагедія, яка тепер нагадує скоріше «Шапіто»!
Я впевнена, що я б також поспівчувала
Якби не кляті два «АЛЕ» - «війна» й «терор»
По справжньому моя душа палала,
Коли вогнем ЛЮДЕЙ палила «моль-майор»
Ні! Не пожежа! Не стихія! Не випадок!
То був вогонь з рашиських літаків!
То був вогонь від клятих КАБів!
Від збоченців сусідів, дикунів катів…
Світ з глузду сходить чи то щось не те зі мною!?
Пожежа це трагедія. Але я про людські життя!!!
Я бачу як стоять загиблі під завалами стіною
І вимагають покарання винних й щире каяття…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031009
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2025
автор: Любов Люта