Вона мені дарує радість
і теплий погляд в серце,
неперевершену ту слабкість,
що неможливо стерти.
Вона мене хитала "вітром"-
я з нею залишаюсь,
я розчиняюся за світлом -
реальність, прокидаюсь...
Знову ракети, біль, війна...
Хто розірве кайдани?!
Вже скоро за вікном весна!
Бузок, жовті тюльпани...
Але у нас своя реальність
Лягла на наші плечі.
Країна мОя, наша святість,
бентежить наше серце.
Вже скоро за вікном лелека
потішить переспівом,
і на блакиті знов веселка,
як символ битви з "вітром"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031015
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2025
автор: Lumen74