НА ВСЕ Є ДОЗВІЛ САТАНІ
Звучить тривога, дуже гучно,
Сміття ворожеє летить,
Його нехай призе́млять влучно,
Нехай до нас не долетить.
Нехай вертає у болото,
Нехай його не покида,
Хай міць утратить вся сволота,
Від нас хай щезне вся орда.
Бо ми в страху́ і небезпеці,
Тривога раз у раз звучить,
Й це не вода в розбитім глеці,
А мотлох здатен цей убить.
Якби ж його та й приземлили,
Щоб він біди́ не наробив,
Якби ж війну вже зупинили,
Щоб кожен з нас спокійно жив.
Але ж нема… нема споко́ю,
Герої гинуть на війні,
Нема кінця, нема відбою,
Не все є дозвіл сатані.
Звучить тривога, не стихає,
І все частіш й частіш звучить,
Бо ворог мотлох запускає,
Щоб якомога більш нас вбить.
18.12.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР