БІЖУ ДО РАЮ
Як я проходив Вінді Геп,
Півпенні кинули в мій кеп,
В бажаннях я біжу до Раю;
Всі бачили, що поспішаю -
Один дав рибу, пам'ятаю,
То він, напевно, був рибак:
А у Раю й король жебрак.
Втомився геть мій брат Мартìн -
Виховує нащадка він,
А я до Раю поспішаю;
Що дасть йому життя, гадаю -
Хоча рушницю він вже має,
Служницю, декілька собак:
А у Раю й король жебрак.
Де бідний люд розбагатів,
То там багатий знов збіднів,
А я до Раю геть втікаю;
Я бачу, зник до жартів хист,
Розумник вже до дурня зріс -
В грошах життя засвоїв смак:
А у Раю й король жебрак.
Зістарів вітер, та ще грає,
А я в дорогу поспішаю,
Бо я чимдуж біжу до Раю;
Моя фантазія, як вітер,
Який нікому не купити,
Ні на якийсь зловити гак:
А у Раю й король жебрак.
07.02.2024
© Тетяна Даніленко
Ілюстрація - картина Венцеля Хаблика (Wenzel Hablik)
RUNNING TO PARADISE
As I came over Windy Gap
They threw a halfpenny into my cap,
For I am running to Paradise;
And all that I need do is to wish
And somebody puts his hand in the dish
To throw me a bit of salted fish:
And there the king is but as the beggar.
My brother Mourteen is worn out
With skelping his big brawling lout,
And I am running to Paradise;
A poor life do what he can,
And though he keep a dog and a gun,
A serving maid and a serving man:
And there the king is but as the beggar.
Poor men have grown to be rich men,
And rich men grown to be poor again,
And I am running to Paradise;
And many a darling wit’s grown dull
That tossed a bare heel when at school,
Now it has filled an old sock full:
And there the king is but as the beggar.
The wind is old and still at play
While I must hurry upon my way,
For I am running to Paradise;
Yet never have I lit on a friend
To take my fancy like the wind
That nobody can buy or bind:
And there the king is but as the beggar.
1916
William Butler Yeats
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2025
автор: Тетяна Даніленко