Є зо́всім рі́зні, а таки́х більше нема́,
Щоб я у них пропа́в чи утопи́вся,
Щоб я від них ожи́в чи народи́вся,
Щоб з них вина́ вірші́в твого́ напи́вся …
Є зо́всім рі́зні, а таки́х більше нема́,
Щоб я на них і в де́нь, і в ніч моли́вся,
Щоб мені́ світ нови́й у них відкри́вся,
Щоб я в них заблука́в і не жури́вся …
Є зо́всім різні, а таки́х бі́́льше нема́.
Від себе не чека́в курйо́зності ціє́ї,
Розповіда́ю про серйо́зне жартома́.
Любо́ві не бува́є на цім сві́ті нічиє́ї ...
Є зовсім різні, а таких бі́льше нема́.
Ви мов безме́жний світ, бува́є, і тюрма́
Соло́дкого ув'язнення миттєвого такого.
В'яжі́ть та обійма́йте в’я́зня сво́го …
Є зовсім рі́зні, а таки́х бі́льше нема́.
У вас і сві́тло дня, у вас темря́ва но́чі.
Ви все ще ду́маєте, що ви ті́льки очі?!
Вона неви́дима. Ця інша сторона́ ....
[i]Музичний супровід створено з допомогою ШІ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2025
автор: Дружня рука