всім сріблом б'є , неначе дзьоб…

Знов  звичний  Шлях  Речей  гукнув
(кільцем  із  срібла  б’є  об  стіну)
«…дарма    дивитися  на  глину
В  квадратних  соняхах  між  куль!»

В  подряпинах    між  Переваг:-
(  вже  грюка  дико  й  знавісніло)  -
«…шукай  в    воді  чарівну  силу,
обличчям  смертних  провокуй!»

(б’є  без  кінця)    -  «Ще  має  сумнів!
Мій  дух  скорботний  неборачий,
Ще  вогником  в  зіницях  скаче
Мов  верхи  на  коні  гуцул  …»

(всім  сріблом  б’є,  неначе  дзьоб)  -
«Дарма  від  втрат  страждати  двічі!  -
Останній  ребе  всіх  полічить
За  мить  до  пострілу  впритул…»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2025
автор: bloodredthorn