Рідні гори додому кличуть,
Де стрімка річка у даль біжить.
І коти на сонцю мурличуть,
А рясна роса душу срібнить.
Густі трави ховають мрії
І маскують вчорашню печаль.
Де нас лоскочуть чорні вії,
Ми сховаєм любов у вуаль.
Стежки поросли бур'янами,
А сніги дорогу замели.
І ми присядем біля брами,
Де ми свою юність провели.
Вип'ємо Розлуцької води,
І яка думки розтривожить.
Ми залишим там свої сліди,
Де Божа любов, щастя множить.
Та повернемось у дитинство,
Туди, де ми були геть малі.
Там ми пізнали материнство
І ходили по сухій ріллі.
© Віктор ВАРВАРИЧ
Автор картини: Roman Savchak
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2025
автор: Віктор Варварич