***
Сьогодні знову я --
У Засвітах бував,
Де свого Тигра
Я, покликаний незнаним,
Лікував
І на руках його я до води
Приніс :
Мив лапки, морду, вушка
І смугастий хвіс..,
А він тихенько лиш всміхався
Й муркотів :
-- Залиш мене.., залиш поспати
І... я, вже, зголоднів...
Йому я кашу вітамінну
Готував
І кварту молока велику
Наливав,
Але він тихо спав...
І я згадав, коли погладив
Гриву та хребет,
Як я малим із ним сидів
Надолі під столом --
Хлебтав із ним з одної миски
Молоко
І хліб ділили чесно ми по братськи
Животом,
А потім вже дорослим, якось було --
Ми бігли з ним по небу
Стежкою уміло --
Поміж Галактик дивних та незвичних
Чорних дір
На самий той величний Волосожарів
Двір,
А там козаки знов чумакують
Із воза сіль все сиплеться
Нова
І ми із Тигром її злизували
Жадібно до дна,
Щоби блистів Чумацький шлях,
Як відблиск люстра,
А чи скла...
Іще ми колесо Сансари
Притягнули --
Зремонтували ми його
Та дотягнули
До того, у води, місцевого
Магната,
Який почав нове, у Циклі --
Від Всевишнього, усіх нас,
Тата
І потекла вода Оновлення
На Світ,
Щоби омити кожного,
Із нас -- в отвіт,
Яким ми всі стараємось
Щось зрозуміти
І.., як були дітьми його
Так і залишимось --
Зросліти..,
А я проснувся
І задумався над сном
Своїм,
Де була радість розуміння
Того нового тепер Віку
В якім іде, із Водолія --
Новий життя дім,
Щоби ми жили правдою
Живою
В нім...
_____________________________
20.01.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2025
автор: MAX-SABAREN