Наша вічна душа прагне вічного неба,
І шепоче в тиші: "Мені слави не треба.
Проминуть всі скарби. З чим залишусь за гробом?.." –
О, людино, спіши примиритися з Богом!!!
У Ісусі Христі є надія для тебе.
Той, Хто вмер на хресті, Він – Дорога до неба.
Зупинися! Постій! Не женись за дочасним.
Серце Богу відкрий, примирись з Ним завчасно.
***
"Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!" (Біблія, 2Кор.5:20)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2025
автор: Лілія Мандзюк