*****
Смуток огортає
Душу, бо війна
Досі ще триває
Лютая, страшна,
Що жалю не має,
А також не зна.
Серце розриває
На шматки війна
Ця. Коли ж остання
Мить її прийде́
Й мир, немов кохання
В серце, увійде́
В край наш любий, рідний
І єдиний теж?
Він війни не гідний.
А вона усе ж
В ньому наступила.
Вторглись вороги –
Зла, жорстока сила,
Та, немов сніги,
Вся вона розтане.
Скінчиться війна.
Більш її не стане.
І, немов весна,
Мир у нас настане.
Жити кожен з нас
Врешті в ньому стане.
Цей чудовий час
Не мине повіки.
Буде у краю
Нашім він навіки.
Так, як у раю,
Будемо ми жити,
А також радіть,
А не лиш тужити.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 19. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2025
автор: Євген Ковальчук