Зимова казка, але радше сон:
срібніє іній в суголоссі ранку,
крізь негури розірвану фіранку
на березі з’являється Херсон, –
величний пан південних рубежів,
наш бастіон від «братської» любові
в своїй красі і літній, і зимовій
моєї ти торкаєшся душі,
і я кажу: «Воістину воскрес,
немає сили, що тебе здолає,
хай милість Божа розіллється краєм,
а ти святий неси, Херсоне, хрест».
23.01.25р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2025
автор: Микола Соболь