Є вогник в душі,часом він ледь тліє
То спалах,пожар і знов ледь жевріє
В негоду лиху він може зігріти
Та як забагато, то можна й згоріти.
В ніч найтемнішу,він направляє
Він може вести куди забажаєш
Покаже світи яких ти не знаєш
Він завжди у мріях в яких ти блукаєш.
Якщо йти за ним ,перевернуті гори
По коліно у брід перейти можна море
Подолати страхи,ворогів,тяжке горе.
Веди уперед мене командоре.
Лиш відвертатись від нього не треба
Бо зникне як зірка серед ясного неба
Світ упаде як вавилонова вежа.
І лиш пустота залишиться в тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2025
автор: Димний