Ти стої́ш під доще́м.
Він тебе́ на́че мрі́ї твої́ обпліта́є.
Зачіпа́є плече́, потає́мне в душі́ зачіпа́є.
[i]
Дощ як зми́є це все,
Ти тоді полети́ш. Десь до іншого ра́ю.
Приліта́й. Я чека́ю. [/i]
Він тебе так пече́.
Не спіши́ш. Не біжи́ш. Ти чека́єш.
Ні не цьо́го чужо́го трамва́ю.
Ти чекає́ш, що дощ цей стече́.
Зми́є все. З ти́хих ву́лиць, з буди́нків, із ле́бедів там наверху́,
Що їх хтось там трима́є.
Зазира́є куди́сь упере́д чи воста́ннє.
Десь туди де байду́же, чуже́, не потрі́бне плече́.
Ти ж чека́єш.
[i]Дощ як зми́є це все,
Ти тоді́ полети́ш. Десь до і́ншого ра́ю.
Приліта́й. Я чекаю.[/i]
[i]Музичне прочитання з допомогою ШІ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2025
автор: Дружня рука