Ялинко мерехтлива,
краса зимових днів.
Одним даруєш диво,
а іншим ― лиш років.
У за́тишній хатинці
рихтуєш на виду
для дітлахів ― гостинці,
стареньким ― коляду.
Хоч блискітками сяєш,
на ма́ківці ― зоря,
без жалю обриваєш
листки календаря.
А щойно світ згортає
гірлянди по Різдві,
з собою забираєш
примарні вівтарі.
Та я зізнатись мушу,
хоч віхола снує ―
зима ця має душу,
бо ти у неї є.
©Ольга Береза
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2025
автор: Ольга Береза