«Несу, із України…»

***

Не  кажіть  мені,

Що  я  Вовкулака  --

Я  лиш  тільки  Відун,

Або  ж  --  Мольфар,

Що  шукає  себе

І  нехай  зло  боїться

Мене,  

Бо  відзнака  --

Господа  сила,

Якою  творю  добро

У  живе..,

Щоби  зрівноважити,

Собою  --  цільність,

Де  ставлю  своє  життя

На  кону  гри,

Коли...

Проти  мене  повстала,

Як  невігластва  влади

Ницість  --

В  тому  часі  Сита,

Що  має,  шансом,  пройти  --

У  світло  Світу  нового

Водолієм  небес,

Знову,

Де  Господь  поливає,

У  новім  --

Буття,

А,  лиш,  із  ним  я,  наразі  --  

Зброєю  живою

Несу,  із  України  --

Оновлення  цього  віку

Життя...
____________________________
25.01.2025;  Paris  (Aurora)  ========================

(!!!)

Автор    :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2025
автор: MAX-SABAREN